Велопохід по Дністру: Бакота - Кам'янець-Подільський

26-27 вересня 2009 року я катався вздовж Дністра.

Маршрут: Кам'янець-Подільський - Грушка - Бакота - Колодієвка - Демшин - Китайгород - Баговиця - Мала Слобідка - Панівці - каньйон Смотрича - Кам'янець-Подільський.

Схематичний маршрут виглядає ось так:

Джерело: Велопохід по Дністру, Бакота

Основною ідеєю цієї подорожі було побачити Бакоту. Мені розповідали про неї, потім я читав, потім знову розповідали і на кінець я вирішив поїхати туди.

Ввечері у п'ятницю я сів на потяг у Вінниці і о 06:09 я був у Кам'янці-Подільському. Це була субота і зі мною на тому самому потязі приїхало багато туристів. Велосипедистів серед них видно не було. Зібравши велосипед і розпитавши у таксистів дорогу я поїхав у напрямку села Грушка. Яке повинно було стати початком мого маршруту. До цього села від вокзалу трохи більше ніх 40 км. По дорозі знайшовши гарне місце біля траси я зробив привал і сніданок.

Насолоджуючись спусками і підйомами, а також краєвидама які були навколо я швидко доїхав до села, проїхав його і побачив знак, що повертати на Бакоту потрібно тут.

Звернувши з траси на пристойну грунтову дорогу і проїхавши пару кілометрів я виїхав до затоки. Зробивши купу фото затоки почав спускатися по сходам до скельного монастиря.

На білу скелю з велосипедом підійматися не став. У монастирі у цей час була екскурсія і я трішки послухав її.

Походив пофоткав я розговорився з екскурсоводом і виявилося, що це дослідник Бакоти і колишній житель цього затопленого села, автор книги про неї і просто людина яка любить свій рідний край - Тарас Горбняк. Я купив у нього книгу, попросив автограф автора, розпитав дорогу та поїхав вздовж затоки. Тут навіть є маркований маршрут хоча заблукати насправді дуже важко.

Місця дуже гарні, тому часто зупинявся щоб зробити фото.

Так я об'їхав всю затоку, проїхав територією дитячого табору, почав їхати вздовж річечки Рудка, знайшов кладку через неї і переправився.

Витащив велосипед під досить круту гірку я потрапив у село Колодієвка. Проїхавши село з сходу на захід я виїхав за село, проїхав вздовж саду, звернув на північ, на польову дорогу і почав шукати брід зображений на мапі. По дорозі до броду побачив старовинне (так мені здалося) кладовище з хрестами які зазвичай ставили на козацьких могилах. Великі, але не високі, кам'яні хрести. Нажаль написів на них ніяких не було. Спустився до броду. Через цей брід можна проїхати на конях або на тракторі, ну і звичайно на велосипеді.

Холодна вода нажче колін після цілого дня у сідлі була дуже приємною. Переправившись і піднявшись на гору я заїхав у село Калачковці, звідки по трасі поїхав у село Демшин. Саме біля села Демшин Дністер робить поворот, типу підкову (на мапі гарно видно) і саме тут я планував свою ночівлю (на схемі маршруту місце ночівлі позначене синьою літерою Н).

Виїхавши на крутий беріг Дністра, і знайшовши найвище місце на верху цієх підкови я знайшов у скелі невелику почичку я розбив свій намет. Місця там якраз стало на мій одномісний наметик. Потім назбирав дров і розпаливши багаття я довго сидів на цій скелі дивлячись на Дністер і насолоджуючись краєвидом. На цей момент це була, напевно одна з найкращих ночівель у моєму житті.

У місці в яке потрібно приходити щоб медитувати. Потім я все таки завалився спати. Вранці я виїхав на північ, спустився у долину річки Тернава і потім піднявся у село Китайгород. Тут на горі, над долиною знаходиться рештки маєтку мажорів позаминулого століття. Місце дійсно гарне і з вражаючим краєвидом.

Поряд також костел. У Китайгороді є вказівник на якому написана назва села українською та китайською. За цим вказівником я поїхав через все село, зробив фото і поїхав назад.

Знову спустився у долину, проїха по містку, я піднявся на гору та виїхав у село Станіславовка. Потім поїхав у село Баговиця. Проїхавши Баговицю я проїхав невеликий яр з містком звернув направо, на польову дорогу.

По цій дорозі живописній дорозі я довго їхав до села Мала Слобідка. Проїхав і це село та проїхавши трасу я опинився у Панівцях, ще одному пункті призначення моєї подорожі. Звідси відкриваєть гарний краєвид на каньйон Смотрича.

І ще тут є цікаві, але шкода що, рештки замку. Також руїна старого млина.

Воно і так руїна але місцеві жителі мене вразили тим що коли я спитав де тут можна викинути сміття мені сказали, що занеси його у замок. Не розуміють, блін, що я за тим щоб подивитися на нього приїхав невідомо звідки і що цей замок може стати для них хлібом і так далі... Ну їм видніше - вони там живуть... Пообідав біля замку. Я поїхав у одне з найхимерніших місць де я був. Недобудований міст через каньйон річки Смотрич.

Ніякі фото не передадуть цього. Залізничний насип на якому немає полотна обривається проваллям і опори без мосту... Дуже раджу побачити це власними очима. Міст почали будувати до першої світової, а потім війна внесла свої корективи і міст став не потрібним. А опори досі стоять. Біля величезних колон мосту, внизу є кладочка - по ній я перейшов на іншу сторону. Проїхав через село, а потім ще раз перейшовши річку по місточку я заїхав у кар'єр, зробив по дорозі пару фото і вже звідти виїхав на трасу зовсім не далеко від Кам'янця. Покатався ще по місту, купив сувенірів, зрозумів що сюди потрібно на цілий день і бажано без велосипеду. Зробив фото фортеці. Нажаль вона вже була закрита для відвідування.

Зустрів поляків велосипедистів. Поговорив з ними. Вони були раді мене побачити і сказали, що приїхавши з Польщі сюди своїм ходом, мене як велосипедиста (з спорядженням і все таке, вони на цьому акцентували увагу), зустріли першого і що у нас в Україні дуже мало вело велотуристів... Що я міг сказати... Сумно звичайно. Зате у нас купа людей які за останні гроші купляють автомобілі у кредит і потім думають чи їздити на ньому чи ні бо бензин дорогий. :) Це ж круто - мати якогось жигуля чи щось у цьому роді. А велосипед це для лохів. Але я їм цього не розповідав... Пояснив їм як потрібно провозити велосипед у залізниці, дав їм пару гумових зав'язок для пакування велосипеда і взяв адресу їхнього сайту. Потім був вокзал, декілька годин до потяга о 21:42 і дорога до дому.

Цей маршрут насичений цікавими та гарними місцями, зовсім не складний у орієнтуванні і може бути пройдений на велосипеді за вихідні тому раджу його всім!

Всі фото можна подивитися ось тут:

Велопохід по Дністру, Бакота

Мапу можна подивитися тут:

Переглянути більшу мапу