Велопохід по Дністру: Бакота - Кам'янець-Подільський

26-27 вересня 2009 року я катався вздовж Дністра.

Маршрут: Кам'янець-Подільський - Грушка - Бакота - Колодієвка - Демшин - Китайгород - Баговиця - Мала Слобідка - Панівці - каньйон Смотрича - Кам'янець-Подільський.

Схематичний маршрут виглядає ось так:

Джерело: Велопохід по Дністру, Бакота

Основною ідеєю цієї подорожі було побачити Бакоту. Мені розповідали про неї, потім я читав, потім знову розповідали і на кінець я вирішив поїхати туди.

Ввечері у п'ятницю я сів на потяг у Вінниці і о 06:09 я був у Кам'янці-Подільському. Це була субота і зі мною на тому самому потязі приїхало багато туристів. Велосипедистів серед них видно не було. Зібравши велосипед і розпитавши у таксистів дорогу я поїхав у напрямку села Грушка. Яке повинно було стати початком мого маршруту. До цього села від вокзалу трохи більше ніх 40 км. По дорозі знайшовши гарне місце біля траси я зробив привал і сніданок.

Насолоджуючись спусками і підйомами, а також краєвидама які були навколо я швидко доїхав до села, проїхав його і побачив знак, що повертати на Бакоту потрібно тут.

Звернувши з траси на пристойну грунтову дорогу і проїхавши пару кілометрів я виїхав до затоки. Зробивши купу фото затоки почав спускатися по сходам до скельного монастиря.

На білу скелю з велосипедом підійматися не став. У монастирі у цей час була екскурсія і я трішки послухав її.

Походив пофоткав я розговорився з екскурсоводом і виявилося, що це дослідник Бакоти і колишній житель цього затопленого села, автор книги про неї і просто людина яка любить свій рідний край - Тарас Горбняк. Я купив у нього книгу, попросив автограф автора, розпитав дорогу та поїхав вздовж затоки. Тут навіть є маркований маршрут хоча заблукати насправді дуже важко.

Місця дуже гарні, тому часто зупинявся щоб зробити фото.

Так я об'їхав всю затоку, проїхав територією дитячого табору, почав їхати вздовж річечки Рудка, знайшов кладку через неї і переправився.

Витащив велосипед під досить круту гірку я потрапив у село Колодієвка. Проїхавши село з сходу на захід я виїхав за село, проїхав вздовж саду, звернув на північ, на польову дорогу і почав шукати брід зображений на мапі. По дорозі до броду побачив старовинне (так мені здалося) кладовище з хрестами які зазвичай ставили на козацьких могилах. Великі, але не високі, кам'яні хрести. Нажаль написів на них ніяких не було. Спустився до броду. Через цей брід можна проїхати на конях або на тракторі, ну і звичайно на велосипеді.

Холодна вода нажче колін після цілого дня у сідлі була дуже приємною. Переправившись і піднявшись на гору я заїхав у село Калачковці, звідки по трасі поїхав у село Демшин. Саме біля села Демшин Дністер робить поворот, типу підкову (на мапі гарно видно) і саме тут я планував свою ночівлю (на схемі маршруту місце ночівлі позначене синьою літерою Н).

Виїхавши на крутий беріг Дністра, і знайшовши найвище місце на верху цієх підкови я знайшов у скелі невелику почичку я розбив свій намет. Місця там якраз стало на мій одномісний наметик. Потім назбирав дров і розпаливши багаття я довго сидів на цій скелі дивлячись на Дністер і насолоджуючись краєвидом. На цей момент це була, напевно одна з найкращих ночівель у моєму житті.

У місці в яке потрібно приходити щоб медитувати. Потім я все таки завалився спати. Вранці я виїхав на північ, спустився у долину річки Тернава і потім піднявся у село Китайгород. Тут на горі, над долиною знаходиться рештки маєтку мажорів позаминулого століття. Місце дійсно гарне і з вражаючим краєвидом.

Поряд також костел. У Китайгороді є вказівник на якому написана назва села українською та китайською. За цим вказівником я поїхав через все село, зробив фото і поїхав назад.

Знову спустився у долину, проїха по містку, я піднявся на гору та виїхав у село Станіславовка. Потім поїхав у село Баговиця. Проїхавши Баговицю я проїхав невеликий яр з містком звернув направо, на польову дорогу.

По цій дорозі живописній дорозі я довго їхав до села Мала Слобідка. Проїхав і це село та проїхавши трасу я опинився у Панівцях, ще одному пункті призначення моєї подорожі. Звідси відкриваєть гарний краєвид на каньйон Смотрича.

І ще тут є цікаві, але шкода що, рештки замку. Також руїна старого млина.

Воно і так руїна але місцеві жителі мене вразили тим що коли я спитав де тут можна викинути сміття мені сказали, що занеси його у замок. Не розуміють, блін, що я за тим щоб подивитися на нього приїхав невідомо звідки і що цей замок може стати для них хлібом і так далі... Ну їм видніше - вони там живуть... Пообідав біля замку. Я поїхав у одне з найхимерніших місць де я був. Недобудований міст через каньйон річки Смотрич.

Ніякі фото не передадуть цього. Залізничний насип на якому немає полотна обривається проваллям і опори без мосту... Дуже раджу побачити це власними очима. Міст почали будувати до першої світової, а потім війна внесла свої корективи і міст став не потрібним. А опори досі стоять. Біля величезних колон мосту, внизу є кладочка - по ній я перейшов на іншу сторону. Проїхав через село, а потім ще раз перейшовши річку по місточку я заїхав у кар'єр, зробив по дорозі пару фото і вже звідти виїхав на трасу зовсім не далеко від Кам'янця. Покатався ще по місту, купив сувенірів, зрозумів що сюди потрібно на цілий день і бажано без велосипеду. Зробив фото фортеці. Нажаль вона вже була закрита для відвідування.

Зустрів поляків велосипедистів. Поговорив з ними. Вони були раді мене побачити і сказали, що приїхавши з Польщі сюди своїм ходом, мене як велосипедиста (з спорядженням і все таке, вони на цьому акцентували увагу), зустріли першого і що у нас в Україні дуже мало вело велотуристів... Що я міг сказати... Сумно звичайно. Зате у нас купа людей які за останні гроші купляють автомобілі у кредит і потім думають чи їздити на ньому чи ні бо бензин дорогий. :) Це ж круто - мати якогось жигуля чи щось у цьому роді. А велосипед це для лохів. Але я їм цього не розповідав... Пояснив їм як потрібно провозити велосипед у залізниці, дав їм пару гумових зав'язок для пакування велосипеда і взяв адресу їхнього сайту. Потім був вокзал, декілька годин до потяга о 21:42 і дорога до дому.

Цей маршрут насичений цікавими та гарними місцями, зовсім не складний у орієнтуванні і може бути пройдений на велосипеді за вихідні тому раджу його всім!

Всі фото можна подивитися ось тут:

Велопохід по Дністру, Бакота

Мапу можна подивитися тут:

Переглянути більшу мапу

Ведення блоґу

Після довгого мовчання у мене з'явилося бажання знову щось написати у цьому блозі

Мій маршрут

Ось таким в результаті вийшов мій маршрут (клікайте на зображення для збільшення):

Я це зробив

Ну ось відпустка і подорож закінчилися. :) Нажаль не встиг написати у блоґ про те що відправляюся, так як останні дні перед тим як відправитися був постійно занятий.

Я отримав все що хотів від цієї подорожі. У мене у голові спогади про Чернігівщину, Сумщину, Полтавщину, Кіровоградщину, Дніпропетровщини, Херсонщину та АР Крим, а на колесах мого велосипеда намотані більш ніж 1000 км та вся Україна з півночі на південь.

За цей час я застрягав у пісках і шукав ледве помітні стежки та їхав по гомінким трасам, блукав у болотах і лісах та їхав широкими проспектами міст, побачив напевно всі сільскогосподарські культури що вирощуються на українських полях, купався у річках і морях, зустрічав світанки і проводжав захід сонця, був у всіх природних зонах України, прохолоджувався у лісі і боровся з суховіями у степу, піднімався у гори і спускався у долини, бачив як осушують болота та підводять воду у засушливі райони, бачив величезні міста та маленькі села, сучасні гіганти промисловості та сиві скіфські могили, форсував безліч річок і мостів та долав гірські перевали. І ще багато-багато іншого! Але саме головне - кожного дня я зустрічав багато цікавих та добрих людей зі всієї України і без перебільшення отримував насолоду від спілкування з ними. Інформації та вражень дуже багато!

Про це все я намагатимусь розповісти більш докладно у наступних дописах.

Це я у найпівнічнішій точці України, селі Грем'яч Чернігівської області:


А це у найпівденнішій точці України, мис Сарич у АР Крим:

Страховка

Оформив сьогодні собі страховку на час подорожі. Звичайно, щось ламати собі або типу чогось такого подібного я не планую, але хай там буде.

Мені порадили страхову компанію Універсальна (http://www.universalna.com/) як таку якою користувалися і яка виплачувала страховку.

Походивши по їхньому сайті і поговоривши з ними по телефону я обрав для себе програму страхування "Мандрівник" (Програма А, "Медична допомога"): http://www.universalna.com/ukr/insurance/medical/dangerous/travel_ukraine/. Для себе я обрав страхування на суму 5000 гр. Программа "Мандрівник" з страховою сумою 5000 гр коштує 1 гр 10 коп на добу. За 14 днів виходить 15 гр 40 коп.

Вже там мені ще порадили застрахуватися на випадок нещасного випадка теж: http://www.universalna.com/ukr/insurance/medical/accidents_m/. Це коштує 1 гр на добу. На 14 днів виходить ще 14 гр.

Така от комплексна страховка на 14 днів обійшлася мені у 29 гр 40 коп. Головне тепер щоб не знадобилася. :)

Безпека на дорозі

Чим більше вчитуюся у правила дорожнього руху тим більше розумію, що часто порушую ці самі правила. Останній тиждень постійно працюю над тим щоб виправити це ганебне становище. :) І як би це не прозвучало, але все більше розумію наскільки невиховані наші велосипедисти і пішоходи. Звичайно і водії порушують правила але велосипедисти і пішоходи набааагатао частіше... Після цього стає зрозумілою така сумна статистика дорожніх пригод в Україні.

Основні вимоги до велосипедистів решламентуються розділом 6:

6. ВИМОГИ ДО ВОДІЇВ МОПЕДІВ І ВЕЛОСИПЕДІВ

6.1. Рухатися по дорозі на мопедах дозволяється особам, які досягли 16-річного, на велосипедах — 14-річного віку.

Для водіїв мопедів і велосипедів місцевими органами виконавчої влади може бути встановлена картка, в яку заноситься інформація про водія і яку водії мопедів чи велосипедів у такому разі повинні мати при собі.

6.2. Мопеди і велосипеди повинні бути обладнані звуковим сигналом та світлоповертачами: спереду — білого кольору, по боках — оранжевого, ззаду — червоного.

6.3. Для руху в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості на мопеді необхідно увімкнути освітлення, на велосипеді — ліхтар (фару).

6.4. Водії мопедів і велосипедів, рухаючись групами, повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху.

Колона велосипедистів, що рухається по проїзній частині, повинна бути розділена на групи (до 10 велосипедистів у групі) з дистанцією руху між групами 80 — 100 м.

6.5. Водії мопедів і велосипедів можуть перевозити лише такі вантажі, які не заважають керувати транспортним засобом і не створюють перешкод іншим учасникам дорожнього руху.

6.6. Якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям, водії мопедів і велосипедів зобов'язані дати дорогу іншим транспортним засобам, що рухаються по дорозі.

6.7. Водіям мопедів і велосипедів забороняється:

• а) керувати мопедом або велосипедом з несправним гальмом, звуковим сигналом, а в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості — з неувімкненою фарою і заднім ліхтарем на мопеді чи без світлоповертачів на велосипеді;
• б) рухатися по автомагістралях і дорогах для автомобілів, а також по проїзній частині, коли поряд є велосипедна доріжка;
• в) рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);
• г) під час руху триматися за інший транспортний засіб;
• ґ) їздити не тримаючись за руль та знімати ноги з педалей (підніжок);
• д) перевозити пасажирів на велосипеді, за винятком дітей до 7 років, на додатковому сидінні, обладнаному надійно закріпленими підніжками;
• е) буксирування мопедів і велосипедів;
• є) буксирування причепа, не передбаченого для експлуатації з цими транспортними засобами.

6.8. Водії мопедів і велосипедів повинні виконувати вимоги інших пунктів цих Правил, що стосуються водіїв або пішоходів і не суперечать вимогам цього розділу.

Цікаву і корисну вибірку правил я знайшов ось тут: http://velo-sport.sumy.ua/?p=tour/article/2. Раджу ознайомитися всім.

Правила дорожнього руху можна прочитати тут: http://law.autoua.net/documents/basic_documents/102.html

Особисто від себе можу додати що готовий виконувати всі правила окрім одного:
Водіям мопедів і велосипедів забороняється:
в) рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);
Коли бачу як "літають" деякі водії, то не готовий пожертувати власною безпекою задля виконнаня цього правила.

Велосипед

Ну ось власне і чи не найголовніший "атрибут" подорожі - велосипед. Їхати я збираюся на своєму перевіреному часом велосипеді Forward. Так, це не супер пупер дорогий і крутий велосипед але тим не менш мене він досі повністю влаштовував мене і влаштує для цієї подорожі також. Я накатав на ньму вже близько 3000 км і тому для того щоб підготувати велосипед до подорожі я звернувся до майстерні з ремонту велосипедів де досвідчений мехінік повністю оглянув його, змастив, підтягнув, налагодив, одним словом зробив повний технічний огляд. Також, для більшої впевненості у надійності мені замінили ланцюг який вже прокатався своє. Так як переважна більшість маршрута пролягає через дороги і траси з твердим покриттям я також замінив агресивні та зубаті покришки на більш лояльні напівсліки.

Велосипед виглядає так:















Це його пробіг:




















Нові покришки обрані для цієї подорожі: